Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонук

Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНУК"
Білш и пр. = Більш и пр.
Бойківщина, -ни, ж. Мѣсто жительства бойковъ — погорье стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ въ Галиціи. Гол. І. Вступл. 712.
Засо́хнути и засо́хти. Cм. засихати.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ. Левч. 47.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Пастрома, -ми, ж. = пастрама.
Полільницький, -а, -е. Относящійся къ полотью. Пісні полільницькі. Грин. III. 127.
Ренське, -кого, с. Рейнское вино, рейнвейнъ. Мкр. Н. 31. Вродилось ренське з курдимоном. Котл. Ен. Барила з горілкою, ренським. Морд. Пл. 72.
Скат, -ту, м. Скатерть. На столах скати все ляннії. Гол. IV. 552.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.