Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонук

Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНУК"
Братан, -на, м. = братанич. Желех.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу. Н. п.
Плавневий, -а, -е. Растущій на плавнях. Сіно плавневе.
Повідки, -ків, м. мн. Возжи. Вх. Лем. 451.  
Пожидитися, -джуся, -дишся, гл. = пожидовіти.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers. Анн. 218. Вх. Пч. II. 33.
Супрутній, -я, -є.. — вітер Противный вѣтеръ. Мнж. 148.
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.