Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоніння

Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІННЯ"
Джо́нва, -ви, ж. Дятелъ. Вх, Зн. 14. Cм. Жонва, I. Жовна.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Зрівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. Мл. л. сб. 87. 2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом. Рудч. Ск. І. 206.
Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Упхати Cм. упихати,
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.