Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоніння

Гоні́ння, -ня, с. Гоненіе. Шух. I. 227.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІННЯ"
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Гря́нь, -ні, ж. Раст. Lychnis chalcedonica. Вх. Пч. ІІ. 33.
Ма́мсик, -ка, м. = мамій.
Накоти́ти I, -ся. Cм. накочувати, -ся.
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна. Павлогр. у.
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.
Скипетро, -ра, с. Скипетръ. Тепер ми всі царі, що землю осягнули під вічне скипетро науки да культури. К. Дз. 13.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Грин. І. 178. Я розумом сліпую. К. Іов. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.