Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордовитий

Гордови́тий, -а, -е = Гордуватий. Сим. 216. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною. Грин. ІІІ. 233. Він був.... дуже гордовитий. Коли й гляне на тебе, то все одним оком через плече. МВ. І. 75., Ум. Гордови́тенький. Ном. № 2530.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДОВИТИЙ"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Ководка, -ки, ж. Позвонокъ (спинной). Вх. Лем. 426.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ. Уман. у.
Пліснявий, -а, -е. Заплѣсневѣлый.
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.(Угор.).
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Швельбавий, -а, -е. Имѣющій плохой выговоръ. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.