Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться.
Дму́чка, -ки, ж. Скопленіе вѣтровъ въ животѣ запоръ.
Довікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Дожить. Не довікуєш ти так віку.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Поратунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Пише цісар до москалі: «Йди на поратунок!». Аби вам Пречиста Діва стала до помочі, до поратунку у потребах ваших.
Свіжина, -ни, ж.
1) Свѣжіе припасы, свѣжее.
2) Свѣжее свиное мясо.
Ськатися, -каюся, -єшся, гл. Искать (насѣкомыхъ въ волосахъ, шерсти). Такий мені пан: у соломі спить а зубами ськається.