Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонористий

Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРИСТИЙ"
Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Драмо́ваний, -а, -е. У Кулиша: драматическій. Драмована трилогія. К.
Капсан, -на, м. Бранное слово для евреевъ.
Квасити, -шу, -сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3)губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Клобукарь, -ря, м. Войлочникъ. Желех.
На́брід, -роду, м. Пришельцы, сбродъ.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Цурпалка, -ки, ж. = цурпалок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.