Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонористий

Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРИСТИЙ"
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Горі́ше нар. = Горійше. Ой горе, горе калині при долині, а ще й горіше сироті на чужині. Грин. ІІІ. 415.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко. Ном. № 526.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Славен, -вна, -не = славний.
Страчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. стратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) Утрачиваться, утратиться. 2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся. Федьк.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.