Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонористий

Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є. Правоб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРИСТИЙ"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Гарикатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, ссориться, перебраниваться. Вони тільки й роблять, що гарикаються увесь день.
Ди́мна, -ни, ж. Родъ небольшихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 410.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Милови́д, -да, м. Красавецъ? Г. Барв. 280.
Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Перієватиця, -ці, ж. = перійка. Анн. 362.
Плугач, -ча, м. = плугатарь. Плугач оре і в праці рветься. Ном. № 1144.  
Роспотрушити, -шу, -шиш, гл. = рострусити 1. Стала ся томити, де мат гніздо вити: вила бим го вила.... та на ліщинойці; ліщинойку рушит, гніздо роспотрушит, гніздо роспотрушит, діти мі оглушит. Гол. II. 78.
Рубанець, -нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = праник. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.