Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордування

Гордува́ння, -ня, с. Дѣйствіе гордящагося, гордыня, пренебрежительность. Ой дівчино гордовита, гордуєш ти мною, — буде твоє гордування все передо мною. Грин. ІІІ. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУВАННЯ"
Карасір, -ру, м. Керосинъ. Харьк. и Полт. г.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Н. Вол. у. Ум. лущи́нка.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ. Борз. у. К. Кр. 25.
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Скорботно нар. Скорбно, печально. Ум. скорботне́нько. МВ. ІІІ. 91.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Червцевий, -а, -е. 1) Іюньскій. 2) Кошенильный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.