Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гончаренко

Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЕНКО"
Гри́да, -ди, ж. = Гряда 4. Вх. Зн. 12.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Зніжувати, -жую, -єш, сов. в. зніжити, -жу, -жиш, гл. Изнѣживать, изнѣжить. Желех. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила. Харьк.
Кріличка, -ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Моли́твини, -вин, ж. мн. Обрядъ чтенія очистительной молитвы надъ новорожденнымъ и нареченія ему имени. Камен. у.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
Проговіти, -вію, -єш, гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЧАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.