Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гончаренко

Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЕНКО"
Бузинка, -ки, ж. Ум. отъ бузина.
Доте́пре нар. = дотепер.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. ІІІ. 61).
Кварточка, -ки, ж. Ум. отъ кварта.
Кислість, -лости, ж. Кислота. Велику кислість має. НВолынск. у.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Повлітати, -та́ємо, -єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію. Грин. II. 13.
Прищурювати, -рюю, -єш, сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.
Прошитє, -тя, с. Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЧАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.