Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гончаренко

Гончаре́нко, -ка, м. Сынъ горшечника. Аф. 364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЕНКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЕНКО"
Випестити, -щу, -стиш, гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують. Камен. у.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький. Рудч. Ск. І. 23.
Кропець, -пцю, м. = кріп 1. Вх. Лем. 428.
Обкисати, -са́ю, -єш, сов. в. обки́снути, -ну, -неш, гл. Сильно обмокать, обмокнуть. Рибалка обмокне, обкисне. Мнж. 172.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЧАРЕНКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.