Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонор

Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОР"
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. АД. II. 37. Грузьке дно в річці.
Гузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Мѣшкать. Мнж. 178.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2. Кв. II. 289.
Печериця, -ці, ж. Грибъ Agaricus campestris L, шампиньонъ. ЗЮЗО. І. 110.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Степір, -ра, м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.
Тасюкати, -каю, -єш, гл. Кричать: тасю-тасю! Шейк.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Цибульовище, -ща, с. Грядка, гдѣ росъ лукъ. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.