Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися.
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Не давши слова — держись, а давши — кріпись.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Риска, -ки, ж. 1) Ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы.
Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок.
Умочати, -чаю, -єш, сов. в. умочити, -чу, -чиш, гл. Мокать, обмакивать, обмокнуть. О, вони не п'яниці! мабуть і хліб умочають уже в горілку. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Хорошенько коровай бгають, сирцем посипають, в масличко вмочають. Летить орел понад морем, та й крилець не вмоче.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами.
