Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гончак

Гонча́к, -ка́, м. 1) Пловучая мельница. Левч. 70. 2) Родъ судна. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАК"
Залю́дніти, -нію, -єш, гл. = залю́днитися. Залюдніла Україна. К. Грам. 32.
Запізнава́ти, -наю́, -є́ш, сов. в. запізна́ти, -на́ю, -єш, гл. = зазнавати, зазнати. Запознайте світа, поки служать літа. Чуб. І. 269.
Кромка, -ки, ж. хліба = окраєць хліба. Вх. Уг. 247.
Лахавий, -а, -е. Оборванный; грязный. Желех.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Муча́нка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья: смѣсь муки, молока и овечьяго сыру. Cм. мачанка. Желех. 2) Порода разсыпчастыхъ грушъ. Вх. Лем. 437.
Наступцем нар. Наступательно, рѣшительно.
Получати, -ча́ю, -єш, сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі. Гол. III. 393. 2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття. Чуб. V. 974.
Устид, -ду, м. Стыдъ. Йому такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Ном. № 3171.
Шкуряк, -ка, м. Лапоть изъ нечиненной кожи. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.