Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горен

Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕН"
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.
Ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Наймичкува́ти, -чку́ю, -єш, гл. Быть наемной работницей, служанкой. Г. Барв. 181, 526.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Псякування, -ня, с. Брань.
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Сигла, -ли, ж. 1) = смерека (европейская пихта), имѣющая вѣтви лишь вверху. Шух. І. 176. 2) Горный лѣсъ изъ такихъ сигл. Шух. I. 177.
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини. ЗОЮР. І. 105.
Ущербити, -блю, -биш, гл. Надщербить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.