Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горен

Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕН"
Духови́тий, -а, -е. Душистый, ароматный.
Кавонька, кавочка, -ки, ж. Ум. отъ кава.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка. Вх. Зн. 24.
Кладка, -ки, ж. Мостокъ, мостки. Ой у степу річка, через річку кладка. Макс. То було люблять прати на самій бистрині, положивши кладку з каміня на камінь. Куліш. Ум. кладочка. Край гребельки млиночок, край млиночка кладочки. Чуб.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Міть, -ті, ж. = мить. В одну міть Бога згнівите.
Пазати, -заю, -єш, гл.коло кого. Возиться съ чѣмъ, кѣмъ, хлопотать, заботиться о чемъ, комъ, досматривать что, беречь. Чоловік і батько лежать хворі, а ти все коло їх пазаєш. Волч. у.
Пропалати, -ла́ю, -єш, гл. Очистить ошелушенное зерно отъ шелухи (Cм. палати 3). Пропалай мені мак.
Руїнний, -а, -е. Разрушительный. Впинили від лютої руїнної роботи. К. ЦН. 292. Кохається в руїнних ідеалах. К. Дз. 189.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.