Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горб

Горб, -ба, м. 1) Бугоръ, пригорокъ, курганъ. Вирубала дручок та стала на горбі. Рудч. Ск. I. 17. 2) Горбъ. Старість не прийде з добром: поли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Ум. Го́рбик, горбо́к, горбо́чок. На горбику під вербами сиділа купа дівчат. Левиц. І. 18. Виори, синку, горбки і долинку. Чуб. ІІІ. 451. На плечах горбок має. Ном. № 9116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБ"
Виплив, -ву, м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Левиц. Пов. 170. Бабські забубони. Ном. № 253.
Зда́ний, -а, -е. = здатний. Желех.
Кутець, -тця́, м. 1) Пазуха въ сѣти. Браун. 12. 2) Конусообразный глухой конецъ рыболовной сѣти ятіра. Браун. 18. 3) Хлѣвъ. Свині... до кутця заганят. Вх. Лем. 429. Cм. кут.
Повзувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ). Пани повзувані, сліди ваші босі. Ном. № 1183.
Поряду нар. По порядку.
Поцвілий, -а, -е. Заплѣснѣвѣлый.
Свистик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.