Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горбоватий

Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВАТИЙ"
Жму́ри, -рів, м. мн. Мелкая зыбь (на водѣ) образующаяся если бросить что-либо въ воду, а также пузырьки, вскакивающіе при этомъ на водѣ или получающіеся при взбалтываніи жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщъ. Мнж. 164. Ум. жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.
Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Латник, -ка, м. = латовець. Вх. Уг. 244.
Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Погибнути Cм. погибати.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Скучник, -ка́, м. = скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Таланок, -нку, таланонько, -ка, талано́чок, -чку, м. Ум. отъ талан.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. І. 33.
Хрестато нар. Крестообразно, накрестъ. Шух. І. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.