Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горбоватий

Горбо́ватий, -а, -е. Выпуклый. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВАТИЙ"
Брязкальце, -ця, с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба! МВ. (О. 1862. І. 78).
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Картниця, -ці, ж. Картежница.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба. Шевч.
Облипати, -па́ю, -єш, сов. в. обли́п(ну)ти, -ну, -неш, гл. Облипать, облипнуть. Одежа коло вас облипла. Котл. Ен.
Попідперізуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подпоясаться (о многихъ).
Ростопирювачуватий, -а, -е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був. Мнж. 2.
Чаклій, -лія, м. = чаклун. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.