Білявий, -а, -е. Бѣлокурый, блондинъ. Чорнявую з душі люблю, з білявою женихаюся. Ум. білявенький. Своїм личком та білявеньким все підманює.
В'язнути, -ну, -неш, гл. Привязываться.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Побілили... полотно.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. Був єм наг і не приоділисте мене.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько.
Учень, учня, м. Ученикъ. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. Осман, високий учень мій в рицарстві.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї).
1) = фик.
2) = парубок.
Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря.
