Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитися

Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити. Вх. Зн. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТИСЯ"
Будити, -джу, -диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать передъ посѣвомъ вспаханную плугомъ землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Висмик, -ку, м. Возвышеніе на дорогѣ. Не хочу багацько набірать, а то буде мені до Богуслава три висмики, то важко на коні. Каневск. у. Ум. ви́смичок.
Відхибнути, -ну, -неш, гл. Отклониться. Ном. ІІІ.
Відшмагати, -гаю, -єш, гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.
Вутячий, -а, -е. Утиный. Драг. 375.
Зага́ра, -ри, ж. Усердіе, горячность въ работѣ. Нема загари робити. Н. Вол. у.
Конечно нар. = конечне.
Купі! гл., дѣтс. Купаться.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Г. Барв. 172. Торік був у Київі великий мір на людей. Кіевск. у. Чом воно на панів та на попів мору нема? Лебед. у.
Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.