Баришницький, -а, -е. Принадлежащій свойственный барышнику, барышническій.
Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Зімува́тися, -муюся, -єшся, гл. 1) = зімувати і. Ой убірайтесь, славні чумаченьки, зімуватись до Лугу. 2) Содержаться зимой, кормиться зимой.
Зоряний, -а, -е. 1) Звѣздный. Ніч місяшна, зоряна. 2) зоряна вода. По нар. повѣрью: вода съ лѣкарственной силой для короны, простоявшая ночь при звѣздахъ. Коли корова дає мало молока (як хто поробе), треш давати їй зоряну воду пити. А ту воду роблють так: ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою, то вона повинна простояти всю ніч.
Ма́ло нар. Мало, немного. Розуму багато, а грошей мало. А діти на тоє і мало не дбають. мало не, мало-мало не, мало що не. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. За ним ідуть мало-мало не три тисячі. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю — зраділа. за мало. Слишкомъ мало. ні мало не. Нисколько. Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. Сравн. ст. менше. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Понадколювати, -люю, -єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював?
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Спішитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Торопиться. Іде до неї, не спішиться.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
