Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горенити

Горе́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Горчить, отдавать горькимъ вкусомъ. Мнж. 178. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять. Чуб. V. 614. Чогось борщ горенить. Кролев. у. 2) Переносно у М. Вовчка: В серці горенить мов отрутою — сильное огорченіе. МВ. (О. 1862. І. 80).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕНИТИ"
Воло, -ла, с. 1) Зобъ. 2) Жирный подбородокъ. Кричить наче за воло вхопили. Ном. № 3458. 3) Подгрудокъ (у быка).
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Імити Cм. імати.
Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло. Ком. II. 89.
Моту́́́зочка, -ки, ж. Ум. отъ мотузка.
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. Чуб. V. 1092. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ. Левиц. І. Світ. 7.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. І. 84.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Хробачок, -чка, м. 1) Ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.