Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горгач

Горга́ч, -ча́, м. Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРГАЧ"
Гріхо́вно нар. Грѣховно, грѣшно. К. МХ. 18.
Заклика́льниця, -ці, ж. Зовущая, зазывающая. Курица говоритъ о кухаркѣ: Казала я півням і курам-кумонькам, щоб закликальниці мов кобця стереглися. К. Дз. 139.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Чуб. III. 161. Та він би з рідного батька злупив. Ном. № 4828.
Консисторія, -рії, ж. Консисторія. Шевч. (1883). 197.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Прорвати, -ся. Cм. проривати, -ся.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ. Шейк.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.