Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордун

Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУН"
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ). Харьк. у. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Додля́тися, -для́юся, -єшся, гл. Домедлить, домѣшкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов. Черниг. у.
Заґу́дзлити, -лю, -лиш, гл. Завязать узелъ. Вх. Лем. 415.
Їжик, -ка, м. = їжак. Чуб. II. 367.
Копитень, -тня, м. Раст. Asarum europeum. ЗЮЗО. І. 113.
Лимарюва́ння, -ня, с. Занятіе шорничествомъ.
Наопа́ч нар. = на-опак.
Підліток 1, -тка, м. Подростокъ. Св. Л. 103. Ум. підліточок. Упорались... старий батько на діток гукає, — орел орлят підліточків докупи збірає. Морд. К. 45.
Удовецький, -а, -е. Принадлежащій вдовцу или вдовѣ. К. Бай. 78.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.