Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Як погано орати, то лучче випрягати.
Закама́рок, -рку, м. Закоулокъ. Раз, як ховався він по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік.
Зака́сувати, -сую, -єш, сов. в. закаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, заворачивать, заворотить. Рукава в неї за білі лікті закасовані.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Кривда, -ди, ж.
1) Несправедливость, обида. І велів панам ляхам на Україні чотирі місяці стояти, а ні козаку, ні мужику жадної кривди чинити.
2) Неправда. Чия правда, чия кривда і чиї ми діти. Чия кривда, нехай того Бог скарає. Ум. кри́вдонька, кри́вдочка.
Лаштування, -ня, с.
1) Приготовленіе, снаряженіе.
2) = лаштунки 1.
Підплитник, -ка, м. пт. = берегуля.
Ростріпувати, -ную, -єш, сов. в. ростріпа́ти, -па́ю, -єш, гл.
1) Растрепывать, растрепать. Косо моя жовтенькая! не мати тя росчісує, візник бичем ростріпує.
2) Разбивать, разбить. Рострепати яйце. Дівка растрепала горнец.
Чельний, -а, -е. = чільний.
Чокалка, -ки, ж. Особенно злой волкъ? Той же вовк, тільки злійший над вовка.
