Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонорувати

Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРУВАТИ"
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Дзинча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = 1) Дзижчати. 2) = Брязчати. Голосно дзинчали чарочки. Мир. Пов. ІІ. 61.
Каламута, -ти, ж. = каламут 2. Мир. ХРВ. 86.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу. К. ЧР. 285.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Подоривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и дорвати, но во множествѣ.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.