Відволож, -жі, ж. = відлига.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Допи́ти, -ся. Cм. допивати, -ся.
Лежню́ха, -хи, об. = лежень 1.
Ляхва́, -ви, ж. соб. Поляки. З нас висисає кров жидова і ляхва. Підклонилися латиненій ляхві.
Очі Cм. о́ко.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ.
Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він.
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Шеберхнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути. Ніщо не шеберхне.
