Віятися, -віюся, -єшся, гл.
1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть.
2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється.
Войовитий, -а, -е. Воинственный. Жив у Персії царь Дарій. І він був такий войовитий, що усю землю завоював.
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Дерону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = Дернути. Як схоплю борону, та за ним дерону.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору.
Приязнь, -ні, ж. Пріязнь, дружба. Чи в приязні кого зрадив?
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине.
Розмовитися, -влюся, -вишся, гл. Поговорить, переговорить. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода.
