Гой, гоя, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережья употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі.
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Діравого горшка не наллєш.
Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
М'яси́во и мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Поспіл II, -полу, м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити.
Сердувати, -дую, -єш, гл. Сердиться. На кого ж ти, мій милий, сердуєш, що мою білу постіль руйнуєш.
Чіп I, чопа, м. 1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. П'яний, як чіп. ходити до чопа. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. 2) Стержень, на которомъ что либо ходить, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Также часть: верклюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п'їл (Cм. п'їла). 3) Колышекъ въ сновалкѣ. Cм. снувавка. 4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. 5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. 6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. 7) Рыба: Aspro Zingel. Ум. чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. В ба рилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки.
