гонорство

Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що. Стор. МПр. 46.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.

Випадкові слова

Шаран, -на, м. 1) Мелкіе осколки льда на рѣкѣ. Шаран на текучій воді хиба в закутку де стоїть. 2) = короп (небольшой), Cyprinus. Браун. 23. Вх. Пч. І. 16.

повністю...

Брачка, -ки, ж. 1) Ухватъ. Козел. у. 2) Требованіе на продуктъ, покупаніе. Добре торгуєте грушами? — Кий біс! Така брачка, що вдруге вже не привеземо, — купують мало. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).

повністю...

Викачувати, -чую, -єш, сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.

повністю...