Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитель

Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Кв. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. ЗОЮР. І. 315. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. Ном. № 5147. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. Черниг. Подольск. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. Рк. Левиц. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТЕЛЬ"
Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Гидість, -дости, ж. = гидота. Переясл. у.
Дзвіно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ дзвінок. О. 1861. XI. 10. 2) мн. Дзвіно́чки. Раст. Linaria genistaefolia Mill. ЗЮЗО. І. 126.
Зачервоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Шевч. 19. Тим часом на валу зачервоніли кармазини. Хата. 156.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345.
Підчіпок, -пка, м. Подшипникъ. Черк. у.
Попереварювати, -рюю, -єш, гл. Переварить (во множествѣ).
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. О. 1862. VІІІ. 14. Св. Л. 248. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Гол. І. 196. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі. Чуб. V. 983.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.