Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонитель

Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Кв. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. ЗОЮР. І. 315. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. Ном. № 5147. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. Черниг. Подольск. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. Рк. Левиц. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНИТЕЛЬ"
Биньця, -ці, ж. Ум. отъ биня.
Коливання, -ня, с. Колебаніе, качаніе.
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Кружґанок, -нку, м. Галлерея. Освітились залі, кружґанки і кімнати княжеського замку. Стор. МПр. 74. З обох сторон будівлі прибудував ще по крилу покоїв і з'єднав їх кружґанками. Стор. МПр. 65.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Морщу́н, -на, ж. = моршень. Дідови морщуни на печі зогнили.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Самотяж нар. = самотужки.
Хершебок, -бка, м. Рубанокъ для первоначальнаго строганія. Вас. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.