Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордий

Го́рдий, -а, -е. 1) Гордый, спесивый, надменный. Горда душа в убогім тілі. Ном. Люде горді; горді очі; думи горді; пішов гордою ходою. 2) Величественный. Ой з-за гори, з-за крутої горде військо виступає. Млр. Лит. Сб. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИЙ"
Голодраба, -би, ж. = голодрабка. Зміев. у.
Зде́ржати, -ся. Cм. здержувати, -ся.
Зшиток, -тку, м. Тетрадь. Желех.
Козубка, -ки, ж. = козубня. Ото ви мабуть і несли картуз в козубці. Лебед. у.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Прославен, -вна, -не Прославленный. Славен-прославен молодець Івашко, йон прославився на три городи. Грин. III. 40.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках. Ном. № 8709.
Цькування, -ня, с. Травля собаками.
Шнуркування, -ня, с. Отдѣлка платья цвѣтными шнурками. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.