Виметати, -таю, -єш, гл. Набросать, возвести, насыпать. Щоб мені та виметав високу могилу.
Грозд, -ду, м. = Чіп 1.
Злуктечко, -ка, с. Ум. отъ злукто.
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Лепухо́вий, -а, -е. = лопуховий. Прийде літо красне, — все готове, пошиємо шаровари лепухові.
Полупати, -паю, -єш, гл. — очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері.
Поморянець, -нця, м. Приморскій житель. Изъ фальсифицированной пѣсни: З литвою б'ються поморянці.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола.
Тпрукати, -каю, -єш, сов. в. тпрукнути, -ну, -неш, гл. Говорить, сказать лошади тиру. Грицько.... тпрука на все поле.
Усе нар.
1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув.
2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Був собі купець: він усе їздив по морі. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. все їдно́. Все равно.
