Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гораздувати

Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют. Гн. II. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРАЗДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРАЗДУВАТИ"
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать. Гол. III. 197.
Кед нар. = кедь. Тоді співала, кед єсь сина колихала. Гол. І. 172.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Тенькати, -каю, -єш, гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРАЗДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.