Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горбатий

Горба́тий, -а, -е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) — та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБАТИЙ"
Викорпати Cм. викорпувати.
До́мисел, -слу, м. Догадка, предположеніе.
Завда́ток, -тку, м. Задатокъ. Добре слово стоїть за завдаток. Ном. № 10674. Я трохи дам завдатку, а там зароблю в кого майструючи та й оплачусь. Г. Барв. 186.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ. Шух. І. 190.  
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Матери́нка, -ки, ж. 1) Раст.: а) Душица, Origanum vulgare L. ЗЮЗО. І. 130. б) Chenopodium vulgare. Шух. І. 21. в) Thymus serpyllum. Анн. 354. Лв. 102. Ой у полі нивка, на ній материнка. Чуб. V. 96. 2) мн. материнки = матірка 2. ЗЮЗО. І. 115.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих. Харьк.
Прото нар. Поэтому. Вх. Лем. 458.
Смітина, -ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. смітинка.
Тупа, -пи, ж. = ступа. Іди, іди, сивий коню, тихою тупою. Лукаш. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.