Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонько

Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Вітти, віттіль, віттіля, нар. = відти.
Гонча́рний и ганча́рний, -а, -е. = Гончарський. Глина гончарна. Вас. 182.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Знесиліти, -лію, -єш, гл. Обезсилѣть. Знесилів я духом. Г. Барв. 411.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Пряний, -а, -е. Полосатый. Желех. Зарикала коровочка, зарикала пряна. Гол.
Репігати, -гаю, -єш, гл. Сильно лить. Угор.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.