Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонько

Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Бичусь, бичуш, бичушка. Клички быка.
Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Вісьтак, -ка, м. У кожевниковъ; палка для выворачиванія кожъ. Вх. Зн. 8.
Доп'ясти́, -ся. Cм. допинати, -ся.
Киватися, -ва́юся, -єшся, гл. Качаться. Шух. І. 256. Покачиваться. Ой п'є Байда та й кивається, та на свою цюру поглядається. АД. І. 145.
Кивун, -на Любящій кивать.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб. Мир. ХРВ. 213.
Уважний, -а, -е. Внимательный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.