Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонько

Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЬКО"
Вартно нар. Цѣнно.
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Довали́ти, -ся. Cм. Дова́лювати, -ся.
Кармазинник, -ка, м. Носящій кармазини, вообще богатый человѣкъ. Желех.
Лебедя, -ді, ж. Лебедь-самка. Стенька вже була, а хороша та чепурна, як тая лебедя. МВ. ІІ. 76. Ум. лебідка, лебідонька, лебідочка.
Попідпоювати, -поюю, -єш, гл. Подпоить (многихъ). Він їх попідпоював, а тоді й повидурював гроші.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Пужиноватий, -а, -е. О зернѣ: пустой; съ пустымъ зерномъ. Пужинувате просо. Черк. у.
Ріжа, -жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. Шух. І. 220, 211. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe. Вх. Пч. І. 5.
Телепень, -пня, м. 1) То, что болтается, мотается. Шейк. 2) Колокольный языкъ. Драг. 167. Ном. № 10915. Мнж. 173.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.