Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горідчик

Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІДЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІДЧИК"
Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат? К. Чр. 68.
Гальміз, -за, м. Отверстіе въ обухѣ топора для вставки топорища. Н. Вол. у.
Доду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. доду́матися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Замі́ть, ме́ті, ж. = заме́т 2. Заміть до́бра у магазині. Н. Вол. у. Хата у заміть зроблена. Н. Вол. у.
Казання, -ня, с. 1) Говореніе. 2) = казань.
Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. Н. Вол. у.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІДЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.