Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонір

Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІР"
Безногий, -а, -е. 1) Безногій, не имѣющій одной или обѣихъ ногъ. Чуб. V. 65. 2) О лошадяхъ: слабый на ноги. Безногий кінь.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Ковтун, -на, м. 1) Медиц. Колтунъ, Plica polonica. Лучче відразу ковтун з голови збути. Ном. № 4285. І довгі коси в реп'яхах о поли бились в ковтунах. Шевч. 340. 2) Вообще сбившіеся въ комья волосы. 3) Комокъ овечьей шерсти, попадающійся при разбираніи ея для чесанія. Вас. 152.
Кубелечко, -ка и кубе́льце, -ця, с. Ум. отъ кубло.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Стеменний, -а, -е. Совершенно похожій. точь-въ-точь. І очі чогось заплющує, і з місця зривається, — от стеменний кіт. МВ. (О. 1862. III. 39).
Чоловічий, -а, -е. 1) Человѣческій, человѣчій. Ном. заг. № 482. Хиба твій вік такий, як чоловічий. К. Іов. 22. 2) Мужской, мужескій, принадлежащій, свойственный женатому мужчинѣ. Ой нате вам, парубочки, парубоцтво моє, а я вже пійду в чоловічу раду. Мет. 230. Чоловічі голови без шапок чорніли, наче недавно пооране поле. Левиц. І. 14. Це молитва чоловіча, бо її читають, як поміра чоловік, а як жінка, то читається в їх друга. Драг. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.