Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордовина

Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДОВИНА"
Коротуха, -хи, ж. Малорослая женщина. Ум. коротушечка, коротушка. Ой жінко моя, коротушечко! Чи нічого повочерять. моя душечко? Чуб. V. 686.
Криво нар. 1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так. Ном. 2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. К. Іов. 66. В тім себе милиш і на криво цілиш. ЗОЮР. І. 317. Не свідкуй криво. Єв. Мр. X. 19.
Мере́жа, -жі, ж. Неводъ съ большими очками. Браун. 11. Над вечір отаман звелів готувати здорову мережу. Левиц. І.
Перворядний, -а, -е. Первостепенный. Перворядні оперні артистки. Левиц. Пов. 103.
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці. Камен. у.
Розбайоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расходиться, разозлиться. От як розбайорився. Ном. № 3415.
Ставати, стаю́, -єш, сов. в. стати, стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Рече до сухорукого чоловіка: стань посередині. Єв. Мр. III. 3. стати на рушнику. Обвѣнчаться. З Марусею на рушнику стану. Мет. 104. 2) — до чого. Браться, взяться, приняться за что. Сей же як до чого став...., — уся душа його в роботі. МВ. ІI. 11. До бою, побою стати. Выйти на бой, вступить въ битву. Дали коня, дали зброю: ставай, синку, до побою. Pauli. стати до розмови. Заговаривать, заговорить. Тоді вже не станете зо мною до розмови, як тепер. Св. Л. 61. 3) Безл. Становиться, стать; получиться. Скілько кіп у вас жита стане на десятині? О. 1862. ІV. 106. 4)за кого, за що. а) Замѣнять, замѣнить кого, что. Мет. 241. Він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22. Став він мені за батька. Не стане кишка за начинку. Чуб. І. 256. б) Становиться, стать въ защиту кого, чего, заступиться. Хто за правду стане? 5) — на кого. Подниматься, подняться, возстать. Чи там раду радять, як на Турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 6) Останавливаться, остановиться. А в другий раз приходив ватажко Вовчок, та й став коло Константинова. ЗОЮР. І. 132. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. І. 40. 7) Наниматься, наняться. Я до його стала на рік. Став у царя до свинаря за підпасича. Мнж. 13. Стати під хуру. КС. 1882. X. 186. 8) Прибывать, прибыть на мѣсто. Сим конем скоро у Харькові станеш. Зміев. у. Ухватило його за серденько, став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235. 9) Начинать, начать, стать. Стань його вчить, то воно й слухать не хоче. ЗОЮР. І. 13. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. Мет. 104. Став божий світ світати, стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. Съ отриц. не. Переставать, перестать. Поки ми матір свою поважали, поти нам Бог годив: а не стали ми матки старенької знати.... не стали нас люде знати.... не стали ми в домівці на промешканні з молодими женами щастя й долі собі мати. ЗОЮР. І. 23. Не стало ні байраків, ні мелюсів ставати. АД. І. 108. 10) Наставать, настать, наступать, наступить. Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала. ЗОЮР. І. 135. 11) Хватать, хватить, стать. Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. Пом. № 134. 12) Происходить, произойти, случаться, случиться, явиться, оказаться. А даси те, що в тебе дома без тебе стало? Рудч. Ск. I. 101. 13) Получать, получить начало, начинаться, начаться. Не від нас ж стало, не нами й кінчиться. Посл. Стала слава, стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. Мет. 106. Вже стає на дворі світ. Котл. Ен. II. 38. 14) Дѣлаться, сдѣлаться, стать. Пень горів, а він руки грів, та й став йому дядько. Посл. Як народивсь Христос, то которі.... хрестились, так святими стали; котрі ж плювали, то камінем стали. ЗОЮР. І. 12. Чого смутна стала, мила? Мет. 74. Як гляну на дітей, то страшно стане. МВ. ІІ. 13. 15) Доставаться, достаться. Смійся, вражий сину, за сміх тобі стане. Чуб. 16) Обходиться, обойтись, стоить. Сімдесят карбованців весілля стало. Г. Барв. 321. Труда великого се діло стало. Полт. г. 17)в приго́ді. Пригодиться. Cм. еще пригода. 18) стати на слові. Сдержать слово. Супрун не став на слові. Н. Вол. у. 19) — на стану, станочку. Cм. стан. Ой тепер я доросла, на станочку стала. Гол. III. 291.
Фальш Cм. хвальш.
Шутка I, -ки, ж. 1) Шутка. Шутки, шутки, а хвіст на бік. Ном. № 12658. 2) мн. пустяки. У вас, шутки бураки, а в нас їдять. Ном. № 12655. Ум. шуточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.