Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордовина

Гордови́на, -ни, ж. Раст. а) = Гордина. ЗЮЗО. І. 141. Вх. Пч. II. 37. б) Malva crispa. Вх. Пч. І. 11. З инших овочів найбільше ідять вигині, дальше дерен, черемху, гордовину. МУЕ. І. 109. Пішов у ліс... Чи горіх знайде хлопець, чи китицями гордовину.... Св. Л. 211. Ой у городі та гордовина, на гордовині та зозуленька. Чуб. V. 727. 2) = Гордівниця. Ой дівчино-гордовино, гордуєш ти мною. Чуб. V. 727. 3) = Городина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДОВИНА"
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить. Харьк. г.
Клюква, -ви, ж. = ключина 2. Вх. Зн. 26.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Опат. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. Грин. III. 251. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Невістка, -ки, ж. 1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. невістонька, невісточка.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.