Волочити, -чу, -чиш, гл.
1) Тащить, тянуть, влачить, волочить. Волочать трупи ланцюгами. Копиці волочив.
2) Бить, таща. Хто пив, а мене волочать.
3) Бороновать (послѣ посѣва). Посіяв і волочить. Удівонька пшениченьку сіє, посіявши, стала волочити.
Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє.
За́кладочка, -ки, ж. Ум. отъ за́кладка.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Пипак, -ка́, м. Мозоль.
Повідшукувати, -кую, -єш, гл. Отыскать (во множествѣ).
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята.
Шуміти II, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Шумітиме нагаєчка по над головою.
