Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонорний

Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРНИЙ"
Верховода, -ди, ж. = оклій, Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61.
Гостівни́к, -ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. Шевч. 3) Насѣк. Anisoplia. Галиц. Вх. Пч. II. 26.
Гря́к! меж. = І. Грюк. Стук-гряк та й свіжий п'ятак. Ном. № 10433. Гряк по столу кулаком. Мир. ХРВ. 195. Загуркотів грім — гряк! трісь! Мир. ХРВ. 169.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась. Св. Л. 170.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Роджати, -джа́ю, -єш, гл. Рождать. І роджає беззаконня на громадське безголовя. К. Псал. 13.
Росквітлий, -а, -е. Расцвѣтшій. МВ. І. 18. Росквітлі садки й городи. МВ. І. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.