Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горбовина

Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВИНА"
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Водявий, -а, -е. Водянистый. Водява картопля сього року. Могил. у.
Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Жиро́ванє Cм. жирування.
На́зимок, -мка, м. = назімок.
Однокопитий, -а, -е. Однокопытый.
Осей, ося́, осе, мѣст. = оцей.
Слижан, -на, слижун, -на, м. = слиж 2. Угор.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.