Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горбовина

Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВИНА"
Бетега, -ги, ж. 1) Болѣзнь. Вх. Зн. 2. 2) об. Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 391.
Зрозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понять. Поки, теє зрозумівши, згоду учинили. Макс. (1834), 126. Ви так зписьменна говорите, що я того не зрозумію. Котл. Н. П. 344.
Католиків, -кова, -кове = католиків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Попужнути, -жну, -не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами. Стор. МПр. 28.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.