Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горбовина

Горбо́вина, -ни, ж. 1) Возвышенность, выпуклость на поверхности земли. Г. Барв. 136. 2) Выпуклость на какой-либо вещи, напр. на древесномъ стволѣ. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБОВИНА"
Віківщина, -ни, ж. Старина. Пожалуй віковщину раз, а вона тебе десять раз.
Добі́гти Cм. Добігати.
Звезти́, -ся. Cм. звозити, -ся.
Копит, -та, м. 1) = копито. А у мого коня золота грива, золота грива, сребраний копит. Чуб. III. 309. Не дба про те, що їх нога роздавить, або копит звіряти польового. К. Іов. 89. 2) мн. Копити. Раст. = копитень. Ум. копито́к, копи́тонько. Пінь мій сивий, золотії гриви, копитоньки золотії. МУЕ. III. 116.
Користне нар. = користно.
Повистругувати, -гую, -єш, гл. Выстрогать (во множествѣ). Оці ж дошки гарно повистругуй! Славяносерб. у.
Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Грин. III. 198. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села. Кв.
Світський, -а, -е. = світовий 2 и 3. Cм. несвітський.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.