Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордувати

Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУВАТИ"
Баґари мн. Широкій кожаный поясъ. Желех.
Обахта, -ти, ж. Гауптвахта.
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха. Н. п.
Перепит, -ту, м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх! Грин. I. 224.
Порожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.
Тіленький, -а, -е. Вотъ такой маленькій. Шейк.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Шмаркатий, -а, -е. = смаркатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.