Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Дзиґарма́йстер, дзиґармі́стер, -стра, м. Часовой мастеръ.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Нага́й, -гая́, м. Нагайка, плеть. Як візьме нагая в руки, як почне періщить жидів! Донським нагаєм підганяє. Ув. нагаїще. Кулачище під бочище, нагаїще в головище.
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Прихідець, -дця, м. = прихідько. Ой роде, роде багатий, та давай же товар рогатий, а ви, братіки, — коників, а ви, сестриці, ягниці, а ви, прихідці, — по копійці.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею.
Стернявки, -вок, ж. мн. Грибы, растущіе послѣ уборки хлѣба на жнивьѣ.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго.