Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горечко

Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕЧКО"
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.
Говільник, -ка, м. Говѣльщикъ. Аф. 361.
Го́цки меж. = Гоц. Ном. ст. 300, № 364.
Доробко́вий, -а, -е. Заработанный. Батько нічого нам не лишив, ніякої дідівщизни, зосталося од матері доробкове, заробляне. Могил. Под.
Ме́лятий Cм. медяний.
Насилко́м, нар. Насильно. І не хотів, так насилком проміняли кобилу. Терск. об.
Страждування, -ня, с. = страждання.  
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Камен. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. І. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.