Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горечко

Го́речко, -ка, с. Ум. отъ горе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРЕЧКО"
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик. Ном. № 8470.
Зозволити Cм. зозволяти.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Лацний, -а, -е. = латвий.
Припарка, -ки, ж. 1) Припарка. 2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки. Котл. Ен. VI. 6.
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Сідак, -ка, м. = сідавка. МУЕ. III. 17.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує. Мет. 57.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.