Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гординя

Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. Ном. № 1267. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. Г. Барв. 141. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався? МВ. (О. 1862. ІІІ. 48).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИНЯ"
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Жба́н, -ну, м. = джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Мурянка, -ки, ж. = мурашка. Вх. Уг. 253.
Норовистий, -а, -е. Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. Н. п. Норовистий кінь.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство. Желех.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.