Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гора

Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Ґемзати, -мжу, -жиш, гл. = Лоскотати. Вх. Уг. 235.
Домо́щувати, -щую, -єш, сов. в. домости́ти, -щу́, -стиш, гл. Домащивать, домостить.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. І. 127. Ум. драголю́бчик. Мил. 96. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику. Чуб. V. 34.
Заля́кувати, -кую, -єш, сов. в. заляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре. Шух. І. 89.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Прирахувати, -ху́ю, -єш, гл. Присчитать.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує. Фр. Пр. 82.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость. О. 1862. IX. 124.
Угоден, -дна, -не, уго́дливий, -а, -е. = угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Ном. № 12129. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Ном. № 10485. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло. Мнж. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.