Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гора

Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Згляда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. згля́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Переглядываться, переглянуться. З корчми ідуть, — зглядаються, з бурлаки сміються. Чуб. V. 1013. Навіки зоставсь у моєму серці з тієї годиночки, як зглянулись із ним на цвинтарі. Г. Барв. 67. 2) — на кого. Преимущественно въ сов. в. Смилостивиться, умилосердиться надъ кѣмъ. Бог на його зглянувсь. Ном. № 4926. Зглянься на дитину бідну, друже мій! МВ. ІІ. 149. І Бог зглянувсь на ті сльози і на Україну. Шевч. 366.
Моркв'яни́й, -а́, -е́ Морковный. Їхав ляшок моркв'яний, коник буряковий. Чуб. V. 1161.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Позаточувати, -чую, -єш, гл. Закатить, завезти (экипажи куда). Вози у возівню позаточував.
Судяк, -ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому казку: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку. Харьк.
Уковзати Cм. уковзувати.
Ухватитися, -чуся, -тишся, гл. = ухопитися. Ухватився, як реп'ях. Ном. № 2745.
Церата, -ти, ж. Клеёнка.
Шанування, -ня, с. 1) Почтеніе, уваженіе. 2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування. Г. Барв. 329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.