Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гора

Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Бакалійниця, -ці, ж. Торговка бакалейными товарами.
Бишва, -ви, ж. Въ кожевенномъ производствѣ: кадка, родъ ушата, въ которомъ уши вытянуты высоко вверхъ, а на продѣтой сквозь нихъ палкѣ вѣшается вымоченная кожа. Вх. Зн. 3.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Кватира, -ри, ж. 1) Квартира. До Хотії прибував, у старшого копитана на кватирі став. Макс. (1849). 72. Тутечки недалечко... й на кватирі стали. Стор. 2) Оконное стекло. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину. Лукаш. 3) Форточка въ окнѣ. Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку. АД. 74. 4) Фаза луны. Чуб. І. 10. Ум. кватирка, квати́ронька, кватирочка. Поїдемо у Москву на кватироньки стояти. Відчинила кватироньку. Грин. III. 308. А я шовком вишиваю, в кватирочку виглядаю. Шевч. 196. Подай, подай крізь кватирочку руку! Мет. 7. Ой одсуне спідню кватирочку. АД. II. 73. Cм. квартира, кватера, кватиря.
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Стор. МПр. 53. Налигався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Розсердитися, -джуся, -дишся, гл. Разсердиться. Розсердься, та не вдарь. Ном. № 3810.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.