Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гора

Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРА"
Аже́ = Адже. Аже ти не забув, Трохиме... О. 1861. V. Ніс. 66. Аже ж і в тебе, тривай, була мати: не вовчиця тебе на світ породила. К. ЧР. 246.
Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути. Лохв. у.
За́разічки нар. Сію минуту, сейчасъ. Вх. Лем. 416.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе. К. Досв. 148.
Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахня́чий, -а, -е. Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.
Повихарчовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Израсходовать съѣстные припасы (о многихъ). Ми повихарчовувались уже. Н. Вол. у.  
Прошепотати, -чу́, -чеш, прошепоті́ти, -чу́, -ти́ш, прошептати, -пчу, -чеш, гл. Прошептать. Може серце яке лихо тихо прошептало. Шевч. 334.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Французький, -а, -е. Французскій. Вірші.... французькі. Левиц. Пов. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.