Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордити

Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Голов. Убогими не гордили. Драг. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИТИ"
Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Біловолосий, -а, -е. Бѣловолосый. Ум. біловолосенький.
Бондарча, -ча́ти, бондарченя, -няти, с. Ребенокъ бочара. Ум. бондарченятко, бондарчатко.
Готу́р, -ра, и ґо́тур, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Заліпи́ти, -ся. Cм. заліплювати, -ся.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Ном. № 14280. Шось на току напаскудило. Мнж. 123.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися. Ном. № 9448.
Поруйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Швагер, -гра, м. Шуринъ. Чуб. V. 1145. Ум. шва́гронько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.