Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордити

Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Голов. Убогими не гордили. Драг. 169.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДИТИ"
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Залю́днити, -ся. Cм. залюдняти, -ся.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Космогрудий, -а, -е. Съ волосатой грудью. Вх. Зн. 28.
Кося, -сі, ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось. НВолынск. у.
Отрова, -ви, ж. = отрута. Вх. Лем. 445.
Підпасач, -ча, м. = підпасич.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Цітуватися, -туюся, -єшся, гл. = цітати. Яблучками підкидалися, горішками цітувалися. Грин. ІІІ. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.