Виговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виговоритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Наговариваться, наговориться, все высказать, все сказать. Нехай уже, думаю собі, Горбоносиха трохи виговориться (говірка була несказанно).
2) Отговариваться, отговориться, оправдываться, оправдаться. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору, я за славу сама стану, ще й виговорюся.
Гильнистий, -а, -е. = гіллястий
Обмінювати, -нюю, -єш, сов. в. обміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Олейник, -ка, м. Стекольщикъ. Cм. олійник.
Первожителець, -льця, м. Первый житель.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував.
Позаломлювати, -люю, -єш, гл. = позаламлювати.
Позаморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ).
Соромлятися, -ляюся, -єшся, гл. = соромитися. Чого хочеш — попроси, не соромляйся. Я усе соромляюсь, усе мовчу.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный.
