Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гордуватий

Гордува́тий, -а, -е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464., Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. ІІІ. 57).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРДУВАТИЙ"
Гавкун, -на, м. Лающее животное. К. Дз. 57.
Зві́дник, -ка, м. Обманщикъ.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Начинка, -ки, ж. Фаршъ, начинка. Чуб. І. 256. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги. Гліб. 33.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. Мирг. у. До ощадну. До тла, окончательно.
Ревіти, -ву, -веш, гл. = ревти.
Стояк, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165. 2) Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Ступінь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. І. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. І. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. І. 134. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРДУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.