Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонобити

Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОБИТИ"
Безвартність, -ности, ж. Отсутствіе цѣнности. Желех.
Головня, -ні, ж. 1) = головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Камен. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Закруто́си, -сів, м. мн. Лабиринты, запутанныя улицы, переулки. Виходив усі закрутоси у місті. Камен. у.
Нагартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (много предметовъ).
Оструб, -ба, м. Деревянная стѣна постройки. Шух. І. 89, 90.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Покомизитися, -жуся, -зишся, гл. Покапризничать, поупрямиться. Не зважай на неї: покомизиться та й перестане. Богодух. у.
Роспустка, -ки, ж. Родъ дѣвичьей игры на праздникъ Пасхи. Kolb. І. 153.
Сірман, -на, м. Сѣрый волкъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.