Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонобити

Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці. Мир. Пов. I. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОБИТИ"
Билянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 391.
Гу́лиця, -ці, ж. = Вулиця. Грин. ІІІ. 128, 72, 341. К. Дзв. 173. А на нашій гулиці усе хлопці молодці. Грин. ІІІ. 99. Ум. Гу́лонька, гу́лочка. Вийди, доню, на гулоньку. Чуб. V. 651. За дудочку да й на гулочку. Грин. ІІІ. 99.
Закла́дини, -дин, ж. мн. Закладка, основаніе (зданія), также и пиршество по этому поводу. Чуб. VII. 376. Нехай піде позве людей на закладини. Рудч. Ск. І. 92.
Зубок, -бка, м. = зубець 1 и 2. Наступив на зубки в граблях. Грин. II. 207. Зубки в ритках. МУЕ. III. 20.
Неподобно нар. 1) Не сходно, не похоже. 2) Не такъ, какъ нужно, плохо.
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Посунути, -ся. Cм. посувати, -ся.
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Примус, -су, м. 1) Принужденіе. Ном. № 11341. З примусу. По принужденію. 2) = принука 2. Ном. № 11889. Доволі й примусу було, — не так, як ув инших, що все, мовляв, було, усе було, тільки примусу не було. Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу. Г. Барв. 425.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.