Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горання

Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр. Грин. ІІІ. 409, 410.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРАННЯ"
Вирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. вирівняти, -няю, -єш, гл. Выравнивать, выровнять.
Галунка, -ки, ж. = крашанка. МУЕ. І. 171. КС. 1891. V. 191.
За́рязь, -зі, ж. Раст. Hieracium aurantiacum. Лв. 99.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті. Вх. Зн. 42.
Письменний, -а, -е. Грамотный. Рудч. Ск. І. 5. Письменному книжка в руки. Ном. № 6016.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. похмілленько. Грин. III. 7. Похміллячко. Грин. III, 324.
Пристань, -ні, ж. Пристань. Чуб. V. 1170. АД. І. 218. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209.  
Розвезти Cм. розвозити.
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.