Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гончарь

Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЬ"
Глаголати, -лаю, -єш, гл. Говорить, глаголать. Колись будем і по свойому глаголать, як німець покаже. Шевч. №214.
Зла́пати, -паю, -єш, гл. 1) Поймать, схватить. Котл. Ен. І. 17. Собака мене злапав за запащину, добре пошматував. Г. Барв. 236. Ой злапали Морозенка, назад руки зв'язали. Гол. Тікай, тікай, козаченьку, хотять тя злапати. Чуб. V. 127. 2) — ляпаса. Получить пощечину. Ном. № 3976.
Змережити Cм. змережувати.
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Переполіскувати, -кую, -єш, сов. в. переполоскати, -щу, -щеш, гл. Переполаскивать, переполоскать, ополоскать. У неділю рано зілля копала, а в понеділок переполоскала. Н. п.
Продрухання, -ня, с. Отрезвленіе отъ сна.
Скликанчик, -ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. 1. 241.
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ. Радом. у.
Талант, -ту, м. Талантъ, дарованіе.
Хвастати, -таю, -єш, гл. Хвастать. Не хвастай, що в тебе сто рублів є. Ном. № 11213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.