Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гончарь

Гонча́рь и ганча́рь, -ря́, м. 1) Горшечникъ; выдѣлывающій, продающій глиняную посуду. Вас. 177. — бі́лий. Выдѣлывающій гончарныя издѣлія изъ глазури. Вас. 177. 2) Гончарь. Раст. Lycopodium clavatum. Вх. Пч. II. 33. Ум. Гонча́рик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 309.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНЧАРЬ"
Безписьменщина, -ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Виловити Cм. виловлювати.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать. Херс. у.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Невже нар. Неужели.
Рацький, -а, -е. = рачачий. Черк. у.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНЧАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.