Биндочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ бинда.
2) Косоплетка.
Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки.
2) Сверлить. У дошці вертіти дірку.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Заткну́ти Cм. затикати.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Сивий коник, — кантарь на нем. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Півник, -ка, м. 1) Ум. отъ півень. 2) Флюгеръ. 3) мн. Раст. a) Corydalis cava Schweigg. б) Iris bohemiea. в) Iris Pseudacorus д) Orobus vermis Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії.
Росквас, -су, м. Закваска къ тѣсту.
Стіки, стіко, нар. = стільки.
Стовбур, -ра, м.
1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Щось лізе вверх по стовбуру. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида.
2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ.
3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
