Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божечко

Божечко, -ка, м. = боженько. Вх. Уг. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕЧКО"
Вереття, -тя, с. 1) Тряпье, хламъ. 2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ. Александров. у.
Зап'ясця́, -ці́в, мн. Желѣзные бруски на внутреннихъ сторонахъ оси.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. І. 46.
Зречи, -чу, -чеш, гл. Сказать. Желех.
Напиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. напха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Набиваться, набиться. 2) Нажираться, нажраться.
Привечерітися, -ріється, гл. безл. Смеркнуться. Вх. Уг. 203.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Старичок, -чка, м. Ум. отъ старик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.