Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Гониві́тер, -тра, м. = Вертипорох.
Дото́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. доточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Дотачиваться, доточиться (о жидкости). 2) Прибавляться, прибавиться.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ.
Поперебивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перебити, но во множествѣ. Поперебивали їм ноги. Я вашому собаці ноги поперебиваю. Як уловлять свиню, то ноги поперебивають. Уже наші жінки і подушки поперебивали.
Прячка, -ки, ж.
1) Пряжка.
2) Раст. Equisetum, хвощъ.
Роздробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздробити, -блю, -биш, гл. Раздроблять, раздробить, размельчать, размельчить.
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка.
Шторган, -на, м. Насѣк. Blatta orientalis, тараканъ.
