Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божий

Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) божа пташка. Пчела. Ном. № 409. 8) божа роса. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. Н. Вол. у. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИЙ"
Готі́в, гото́в, -ва, -во. Н. Вол. у. и гото́вий, -а, -е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У Бога все готово. Ном. № 22. 2) Гото́ві гро́ші. Наличныя деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші., Ум. Готове́нький. Ном. № 13661.
Заме́тистий, -а, -е. О зимѣ: снѣжная, съ заносами. Цього року дуже заметиста зіма була. Канев. у.
Напра́снонар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Шадий, -а, -е. Сѣдой. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.