Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божий

Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) божа пташка. Пчела. Ном. № 409. 8) божа роса. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. Н. Вол. у. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖИЙ"
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.
Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски. Шух. І. 204.
Мо́зуль, -ля, м. = мозоля. Вх. Лем. 436.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Низовка, -ки, ж. Южный вѣтеръ. Браун. 6. Мнж. 148. Cм. низовий 2.
Порозступатися, -па́ємося, -єтеся, гл. Разступиться (о многихъ).
Примічати, -ча́ю, -єш, сов. в. примітити, -мічу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — Потім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш. Мет. 282.
Стовпчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (Cм.).
Усипляти, -ляю, -єш, гл. Засыпать, заспать. Полягали й усі спати, а менший став вартувати. Менший братік не всипляє. Н. п. Мати сина колихала, і день, і ніч не всипляла. О. 1862. V. 89. Cм. ii. усипати.
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.