Гре́бінь, -ня, м. 1) Прядильный гребень. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. 2) Гребенка, гребешокъ. То йому так потрібно, як лисому гребінь, сліпому дзеркало. 3) Доска съ зубьями, составляющая часть каблука. Cм. Каблук 2. 4) Подобная гребню часть решітки. Cм. Решітка 5. У = решітка 5. 5) Гребень, верхняя грань вещи, стоячая полоса, напр.: гребень на крышѣ. Клуню покриєш стару, та на коморі гребінь виложиш. Гребень горы или подобнаго ей возвышенія. З того боку — провалля і з сього боку провалля, а по середині гребінь. Гребень волны. Од берега до берега на Дніпрі появився білий гребінь, неначе біла грива величезного коня. 5) Украшеніе на нижней части мѣдной курительной трубки. 6) Гребешокъ на головѣ птицъ. Ум. Гребіне́ць, гребінчик. Ув. Гребіни́ще. Бери, милий, днище й гребінище. 7) Родъ орнамента на писанкѣ.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Cм. ґринджоли.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша
Князювання, -ня, с. Княженіе.
Оболона, -ни, ж. 1) Кожа, оболочка. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. Ум. оболонка. А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось.
Оправлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приводиться, привестися въ порядокъ.
Припористий, -а, -е. 1) О волѣ: съ хорошо выдающеюся частью шеи, о которую упирается ярмо.
2) О саняхъ: съ полозьями, загнутыми подъ прямымъ угломъ.
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Ум. халупчи́нка.
Цмин, -ну, м. Раст. а) Тминъ, Carum Carvi. б) — розовий. Antennaria dioica Gärtn.
