Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божеволіти

Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕВОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕВОЛІТИ"
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. І. 109.
Злюбини, -бин, ж. мн. Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ (напр. въ Кобринскомъ у.) Чуб. IV. 658. Cм. дівошлюби.
Одернувати, -ну́ю, -єш, гл. Обложить дерномъ.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Рибацтво, -ва, с. = рибальство.
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Телятище, -ща, с. ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала. Гол. II. 449.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Черенній зуб. Коренной задній зубъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. черевіний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖЕВОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.