Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божеволіти

Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕВОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖЕВОЛІТИ"
Бакалійний, -а, -е. Бакалейный. Мкр. Н. 31.
Галасайко, -ка, м. Крикунъ. Желех.
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Пантарка, -ки, ж. Цесарка. Брацл. у. Хотин. у.
Понастромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Тоже, что и настромитися, но во множествѣ.
Сварливець, -вця, м. Раст. Helychrisum arenarium. Анн. 164. ЗЮЗО. І. 124.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Скипатися II, -паюся, -єшся, гл. = скіпатися. Тут Катря моя гине, а тут чоловік скипається проти мене. МВ. ІІ. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖЕВОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.