Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бодячий

Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДЯЧИЙ"
Бе-Е!, меж. Подражаніе крику овцы, козы. Чуб. ІІІ. 84.
Вернисонце, -ця, с. раст. Lupinus caeruleus. Харьк. у.
Дарома́ нар. = Дарма. О. 1861. VI. 62. А ясно, ясно — дарома, що ніч. О. 1862. V. 78.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить. Грин. II. 208.
Катун, -на, м. 1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122. 2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Позасівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣять (во множествѣ). Чорнії роллі позасівають. Грин. III. 50. Ой дівчино та Марусечко, позасівай свої стежечки то рутою, то м'ятою. Мет. 228.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли. АД. І. 89.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ. Харьк. г.
Шмульгати, -гаю, -єш, гл. = шмугляти. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОДЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.