Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божничок

Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИЧОК"
Бичівка, -ки, ж. Веревка, бичевка. О. 1862. ІХ. 61. Ум. бичівочка.
Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить. МВ. ІІ. 48.
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Надві́дний, -а, -е. Надводный. Грин. III. 604. Лягає він по холодках надвідних. К. Іов.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Постинати, -на́ю, -єш, гл. Обезглавить, зарубить (многихъ): По всьому царству постинать малих дітей. Шевч. 638. Постинав їм голови. Чуб. II. 600.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.