Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божничок

Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИЧОК"
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Чуб. І. 11. Cм. гнилий 3.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Кораблевий, -а, -е. Корабельный. Попереду на морі видно тілько верх щогли кораблевої. Ком. І.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть. Чуб. І. 101.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Рябканистий, -а, -е. Пестрый. Cм. рябий 1. Вх. Зн. 61.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Ціркованик, -ка, м. = мережка 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.