Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

божничок

Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОЖНИЧОК"
Бадоня, -ні, бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Загу́тати, -таю, -єш, гл. 1) Ошеломить, оглушить. Желех. 2) Укротить, угомонить. Желех.
Зачепи́ти, -ся. Cм. зачіпати, -ся.
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Кавалер, -ра
Лев'я, я́ти, с. = левеня. Мнж. 31.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОЖНИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.