Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допуст

До́пуст, -ту, м. Попущеніе, допущеніе. Перш було, як ідуть некрути, а просто їх жид їде: взяли роспрягли коней і віз перевернули й пропало. От який допуст був. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПУСТ"
Бесур, -ра, м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24.
Зірка́ч, -ча, м. Дикій макъ. Желех.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло. Драг.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться. Ном. № 568.
Улан, -на, м. Уланъ. Чуб. V. 94. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Н. п. Ум. уланик, уланичок, уланчик. Ном. № 811. Грин. ІІІ. 194.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПУСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.