Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бодритися

Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити. Котл. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОДРИТИСЯ"
Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв? Шевч.
Зарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Начать грабить.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Поздмухувати, -хую, -єш, гл. Сдуть (во множествѣ).
Порпати, -паю, -єш, гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. Камен. у. (Пес) порте яму. ЕЗ. 5. 177. 2) Возиться, рыться въ чемъ.
Рінистий, -а, -е. = рінявий. Желех.
Скарбник, -ка, м. 1) = скарбівничий. Мир. ХРВ. 123. 2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство. Чуб. І. 193.
Требно нар. Требовалось, было потребовано. Корчмарочка добрі зная, что мні спотребно, повни лашки наливає, хотя і не требно. Гол. III. 523.
Укакати, -каю, -єш, гл. Опачкать, огадить (дѣтскія слова). Вбіраються вкаканим на верх. Ном. № 11218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОДРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.