Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

боклаг

Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКЛАГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОКЛАГ"
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Грин. III. 33. Cм. зірка.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Нум, нумо, нумте (мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Грин. III. 603. Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! Н. п. Нум, діти, паску їсти! Ном. № 593. Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати. Рудч. Ск. І. 6.
Пасчаний, -а, -е. Относящійся къ пасхальному хлѣбу. пасчана лопата. Лопата на которой сажаютъ въ печь пасхальный хлѣбъ. Вх. Лем. 447.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця. Мир. ХРВ. 50.
Припалювання, -ня, с. Опаливаніе, обжиганіе, прижиганіе.
Простацтво, -ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Хутрина, -ни, ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОКЛАГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.